Наша перша толока цього року. І перша в умовах війни. І дуже хочеться, щоб остання, а далі – перемога й мир.
Дякуємо кожному, хто долучився, хто прийшов, щоб прибрати рідний район, хто знайшов час і змогу створити затишок. Разом ми прибрали сквери на вул. Львівській, 3 та на вул. Верховинній, 8-10. Вигребли й вивезли 16 куб. м рослинних решток, 3 куб. м побутового сміття, а також висадили 5 дерев. Сьогодні кожен робить те, що може і трошки більше!
ДЯКУЄМО тим, хто боронить нашу країну і тим, хто тримає тил! Все буде Україна!
Зелені газони, чисті сквери, полагоджені гойдалки, видалені аварійні дерева… В мирний час це все було таким буденним і звичним – просто щоденна робота. Сьогодні для нас це не є чимсь особливим. Прибирати сміття, ремонтувати елементи на дитячих майданчиках та урни, видаляти дерева, що несуть загрозу, вирощувати квіти у теплицях – це щоденні турботи про наш Київ. Тільки зараз це все робиться з думкою про перемогу, яку з кожним днем наближають наші захисники. Хочеться, щоб вони повернулися у доглянуте рідне місто.
Традиційно перед Днем довкілля влаштовуємо прибирання наших територій. 14 квітня о 10:00 запрошуємо всіх охочих приєднатися до прибирання скверів на вул. Львівській, 3 та на вул. Верховинній, 8-10.
Крім того, толоки відбудуться у кожному районі столиці – всього 16 локацій. Все, що від вас потрібно – бажання долучитися і прагнення робити місто кращим разом!
Адже життя триває. Київ поступово повертається до буденних турбот. Хоча, звісно, все вже ніколи не буде, як раніше. Але ми намагаємося тримати свій тил.
Ви ж знаєте, що разом ми можемо більше! Тож до зустрічі!
Поки наші воїни боронять країну і вибивають ворога з наших земель, ми тримаємо тил. Адже коли Україна переможе, наші міста мають повернути собі життя. Звісно, все буде не так, як раніше – із болем та сльозами, гіркою радістю і щастям бути вільними.
Тож ми піклуємося, щоб Київ був комфортним, наскільки це можливо. Прибираємо сміття, щоб наші парки та сквери були прибраними. Вигрібаємо після зими рослинні рештки, щоб нові зелені паростки вільно пробивалися крізь землю. Відновлюємо газони, щоб зеленіла молода трава. Вирощуємо квіти у наших теплицях, щоб вже зовсім скоро знову уквітчати нашу рідне місто.
І віримо, що ця весна стане для нас переможною!
Друзі, на час воєнного стану прогулянки у лісі заборонені! Дочекаймося перемоги і тоді вже підемо насолоджуватися нашою неймовірною природою! Бережіть себе!
Відповідно до розпорядження Київського міського голови від 29.03.2022 № 164, заборонено на період воєнного стану відвідувати столичні ліси і заїжджати туди на будь-якому транспорті.
Обмеження не стосуються транспортних засобів ЗСУ, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної Державної служби спецзв’язку та захисту інформації України, Нацгвардії України, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України, МВС, УДО та органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і постійних лісокористувачів.
Рання весна, а потім засніжений квітень. Ніхто не рахує дні місяця і мало хто звертає увагу на день тижня. Йде 40-й день війни.
Проте ми знаємо, що потрібно робити – підтримувати рідне місто, як вміємо. Ми щоранку виходимо, щоб його прибрати. Це як нагадування, що життя триває, воно переможе. Ми переможемо!
Віримо, що вже зовсім скоро наш рідний Київ почне жити й дихати на повні груди, без нічних сирен та тривог.
Віримо в наших захисників і дбаємо про столицю. Коли ми переможемо, Київ має бути доглянутим!
Війна мине, завершиться перемогою України (бо ж як інакше?!), і нашому місту дуже потрібні будуть квіти. У них радість і переможний настрій, життя, яке триває! І ми продовжуємо вирощувати їх у нашій теплиці, щодня плекаючи надію, що скоро вони будуть прикрашати мирний Київ 
Випалювати суху траву й палити сміття суворо заборонено! Рідну землю потрібно не лише захищати, а й берегти!
Паліть ворога, а не сухостій!
Раніше ми рахували дні до весни. Зараз же рахуємо дні від початку війни – не дні тижня, не дні березня… І віримо, що вже скоро перейдемо на інший лік часу – від дня Перемоги.
А поки піклуємося про наш Київ – прибираємо його вулиці, парки, сквери, бульвари. Часом чуємо сирени, бачимо страшні наслідки війни і сумуємо, що дитячі майданчики стоять пусткою, а на спортивних майже ніхто не займається. Та скоро все зміниться – все буде Україна
