За мною Київ тягнеться у снах…
Так писав Василь Стус про рідне місто. Письменник жив у Святошинському районі. Тут творив, любив, мріяв. І сквер його імені теж ніби замріяний: порух вітру – і яблуня шелестить, бузок пахне, опустиш очі – стокротки стеляться, піднімеш очі в небо – і каштани тягнуть віти до хмар. Бачити прекрасне легко!
